Для чого потрібні застосунки, як їх створюють і як зробити проливи якіснішими? Чому схожі на вигляд застосунки від різних розробників конвертують по-різному і чим вони відрізняються, окрім дизайну? Розбираємося в цьому матеріалі. Про арбітраж трафіку як диджитал-професію можна прочитати в статті.
Почнімо з основ: як застосунки використовують в арбітражі?
Застосунки — в iGaming чи в будь-якій іншій вертикалі — це найпростіший і найшвидший спосіб запустити трафік.
Наприклад, щоб запуститися на лінк, потрібні певні технічні навички. Треба купити домен, зробити вайт-пейдж, налаштувати зв’язок між вайт-пейджем і сторінкою оферу, підключити пікселі — і лише після цього стартувати з рекламою. У випадку із застосунком усе це зводиться до одного кроку: ви шерите акаунт застосунку та запускаєте рекламу безпосередньо у Facebook.
Це найпростіший варіант запуску, проте з нюансами. Запуск зі застосунку помітно відрізняється від запуску на лінк, але впоратися з ним легше, якщо вміти правильно працювати з креативами. Найголовніше — не запускати рекламу у Facebook від імені самого застосунку: інакше пріла може “злетіти”. Запуск потрібно робити від фан-пейджу.
У такому разі всі ризики стосуються ФП. Прямого тригера на сам застосунок немає, тож ви не побачите мітку Facebook на прілу, наприклад, через годину чи добу після її виходу в Google Play. Для команд, які розробляють застосунки, це зараз поширена проблема. Мітка у Facebook — річ дуже критична: застосунок щойно з’явився в команди, а вже через 3–4 години або наступного дня для Facebook його немає. Проблема серйозна, але є фахівці, які знайшли вихід і вміють із цим працювати. Завжди треба тримати таких у команді.
Вертикалей багато, і в кожній є свої нюанси щодо застосунків. Чому, наприклад, у нутрі застосунки не мають такого успіху, як в iGaming, і що варто знати про інші вертикалі?
Подивімося на ситуацію з боку клієнта. Людина завантажує застосунок — скажімо, фітнес-тренера, програму для схуднення чи для краси та здоров’я. Що відбувається після встановлення? Максимум 1–2 взаємодії: користувач заходить у застосунок, бачить завантажений лендинг, залишає заявку на сайті — і на цьому застосунок йому вже не потрібен.
У iGaming усе інакше: гравець відкриває застосунок, реєструється, дивиться на офер, на те, як влаштований продукт, і проходить додаткову авторизацію через SMS чи email, якщо вона потрібна. Далі виконує цільові дії: вносить депи, підтверджує документи тощо. Тобто таких дотиків у будь-якому разі багато, і застосунки в iGaming “грають у довгу”, на відміну від застосунків у нутрі.
З цього є вихід, насправді. Не будемо спойлерити, бо це внутрішня кухня, але ми знаємо, як “загорнути” нутру в застосунки. Проте якщо оцінювати теперішню ситуацію, нутра — це просто “залишити заявку й чекати, поки зателефонує кол-центр”.
Отже, у різних вертикалях усе залежить від рівня залученості користувачів, які встановлюють застосунок. Якщо залучення невелике, то й сенсу робити додатковий застосунок немає. Коли на сайті з нутри один товар, який ти просто замовляєш, — це одна історія. В iGaming усередині застосунку можна зробити багато чого.
Якби в нутрі зробити, наприклад, сайт на 10, 20 чи 30 оферів, “дотискати” лідів пушами на офери й гарно все це загорнути всередині, то застосунки заграли б новими барвами.
Розробка застосунків: наскільки це складно, скільки часу займає і від чого залежить? Де їх розміщують — від створення до початку заливу трафіку? Як узагалі відбувається розробка?
Розберімо, з чого складається розробка і як усе відбувається. Перший крок — підбір дизайну. Ви аналізуєте ринок і різні офери, наприклад, вивчаєте, які ігри популярні в оферах. Якщо дивитися на топові ігри казино, то скрізь побачите Єгипет, Зевса чи фрукти. Так з’являється перший шар: ви, наприклад, вирішуєте робити дизайн застосунку на тематику слотів із Зевсом.
Другий етап — розробка заглушки. Зазвичай у командах заглушки та WebView-застосунки роблять різні люди. У дуже великих командах під вайт-пейджі й білі застосунки є окремий штат, так само, як і окремі тестувальники. Структура проста: створюють білу заглушку — не в казино-тематиці, а, наприклад, “Хрестики-нулики” чи Flappy Bird. Це звичайний застосунок, до якого Google не зможе нічого пред’явити. На цей момент у вас уже є пофармлений акаунт розробника в Google — із купленою в Google Pay консоллю, прив’язаною карткою та документами. На цей акаунт заливають білу прілку, а тим часом ви готуєте безпосередньо WebView.
З чого складається WebView? Це заглушка вже в казино-стилі. Можна взяти білу прілу, яку ви робили на модерацію, і переробити її під дизайн, що вам сподобався, — Зевса, Єгипет тощо. Далі в цю заглушку вшивають сам WebView з усіма SDK, пушами та додатковою “начинкою”. Начинка потрібна для трекінгу трафіку: щоб він не губився в усій структурі, щоб працювали мітки, а також клоака, яка на етапі активного застосування в маркеті відрізнятиме ботів і модераторів від цільового трафіку.
Коли білий застосунок пройшов модерацію, ви заливаєте WebView із заглушкою. Далі чекаєте на модерацію, після цього ще день-два — і потроху можна запускати трафік.
Скільки часу приблизно минає від початку розробки до заливу? Адже є застосунки, які вилітають за 2–3 дні після запуску.
Перший етап — фарм акаунту — триває від 4–5 днів до тижня. Трапляються й складніші випадки з тривалою модерацією та кількома апрувами — тоді це може розтягнутися до півтора тижня. Другий етап — власне, модерація білого застосунку. Офіційно в документації Google зазначено, що вона може тривати до 7 днів.
У хлопців бували випадки, коли застосунки виходили в маркет за 1–3 дні. Але якщо орієнтуватися на документацію, то це 7 днів на білий застосунок, ще 7 на WebView-застосунок і 7 на фарм — разом 3 тижні. Якщо все проходить гладко, на вихід одного застосунку йде близько 2,5 тижня.
Готові застосунки здають в оренду всім, хто хоче заливати трафік. Навіщо це роблять і чому б не заливати самим на свої застосунки? Як узагалі працює оренда?
На ринку було чимало випадків, коли хлопці брали застосунки напряму у фрилансерів-розробників, які знали, як їх створювати, і могли залити прілу в маркет. Ти пишеш, що хочеш купити застосунок, переказуєш гроші, тобі дають якісь доступи — і зникають. Такі розробники чи продавці не пояснюють клієнтам, що це за продукт і як із ним працювати. Це трохи некомпетентно, але подібних прикладів справді багато. Раджу бути дуже обережним: не купуйте застосунок, якщо не знаєте людину особисто або її не знають ваші друзі. Зрештою, набагато простіше взяти застосунок в оренду.
Усі складнощі, які чекають на вас із купленим застосунком, беруть на себе орендодавці. Чому оренда краща? Наприклад, ви можете не знати, як працюють пуш-сповіщення. В орендних застосунках вони вже налаштовані під різні гео та різні івенти — скажімо, реєстрація й повторний депозит ідуть за замовчуванням, якщо розробники це налаштували. Великі компанії, що здають застосунки в оренду, зазвичай роблять це заздалегідь.
Другий аспект — налаштування діплінку й неймінгу. Вам розкажуть і покажуть, як це зробити, налаштувати та під’єднати. Якщо трекера немає, це можна зробити напряму через адмінку. Наприклад, коли у вас немає стороннього серверного трекера, де ви могли б налаштувати й відстежувати все самостійно.
Загалом існує система, яка зводить усе це до однієї компанії. Усередині неї ви просто робите ротатор, що розподіляє ваш трафік так, як вам потрібно.
Підсумовуючи: компанії, які здають застосунки в оренду, уже відпрацювали всі побажання вебмайстрів. Вони мають досвід і зосереджені на доопрацюванні дрібніших моментів, а не на підключенні елементарних трекінгів, пушів тощо. Усі поточні питання вони вирішують за вас. Вам залишається оплатити інстали, взяти неймінг і діплінк та запустити трафік. Це працює і з One Apps — у нас безпечно взяти застосунки для заливу в оренду.
Джерел трафіку багато. На що звертати увагу під час вибору застосунку, якщо ви, наприклад, заливаєте з Google?
Спершу розгляньмо критерії для Google, тобто для Google App Campaigns. Те, як ці кампанії загалом працюють, уже розписано, тож я не повторюватимуся. Застосунок обов’язково має бути щонайменше 16+, а в ідеалі 18+, і неодмінно категорії “казино/iGaming”. Чому так? У кампаніях ви взагалі не можете налаштувати таргетинг: можна вказати лише країну й запустити рекламну кампанію. Якщо рейтинг застосунку 12+, то з YouTube прийде аудиторія віком 12 років, тобто діти й підлітки до 18 потраплятимуть у пул аудиторії, яка завантажуватиме застосунок.
Чи є оптимізація від Google, щоб застосунок ранжувався в потрібній вертикалі?
Оптимізація в Google відбувається на рівні налаштування конверсій — за інсталом, цільовою реєстрацією та депозитом. Усе це налаштовується під час запуску рекламної кампанії. Перший крок запуску Google App Campaigns — ви приймаєте лінк, тобто прошарку акаунта. Другий — імпортуєте конверсії. Третій — додаєте ці конверсії та налаштовуєте їх. Четвертий — налаштовуєте саму РК: креативи, заголовки, тексти — і запускаєте кампанію.
Що можна сказати про AppsFlyer?
AppsFlyer працює як прокладка між WebView і трафіком. Це сервіс, який дає змогу налаштувати й пов’язати застосунок WebView безпосередньо з трафік-сорсами, на які запускається реклама: Facebook, Google, TikTok та іншими інтегрованими джерелами. Це як Keitaro, але на боці застосунків: застосунок прив’язується до AppsFlyer, і далі можна робити інтеграцію з трафік-сорсами.
Як і в кого краще придбати застосунок: у посередника чи напряму в розробника? Наскільки це популярно і чи є в цьому сенс?
Купувати застосунок, якщо ви просто заливаєте у Facebook, інколи не потрібно. Сенс у купівлі є лише в таких випадках: ви працюєте з таким трафік-сорсом, як ASO; або у вас трафік із Google App Campaigns і ви хочете мати всю органіку лише на своєму боці; або у вас взагалі власні трафік-сорси, на які ви хочете запустити застосунок.
Поради баєру: за якими критеріями загалом відбирати застосунок?
Якщо це Google App Campaigns — 18+, обов’язково категорія “казино” і пролитий AppsFlyer.
Проблема з непролитим AppsFlyer є не в усіх розробників застосунків і сервісів. Під час налаштування нового застосунку конверсії AppsFlyer (івенти, інстал, реєстрація та депозит) мають бути підтягнуті до рекламної кампанії в Google. Для цього потрібно тестово пролити 50–100 інсталів, щоб івенти самого AppsFlyer зафіксувалися та підтягнулися в Google. Зазвичай усе це робиться на боці розробників: вони самі можуть прокинути постбек у своїх застосунках і відбити ці цільові івенти.
Як обирати застосунки для Facebook? На що звертати особливу увагу?
Передусім дивіться на дизайн застосунку: що він собою являє і як виглядає Android-версія, а також коли застосунок вийшов. Дата потрібна суто для вашої внутрішньої аналітики: якщо пріла вже тиждень у маркеті, на неї можна пробувати запускатися.
Кілька слів про iGaming-дизайни — ті, що в клієнтів із Facebook асоціюються з іграми. Людина натискає “встановити застосунок”, бачить креатив, наприклад, Єгипет чи Зевса, і впізнає гру, скажімо, Gates of Olympus.
Коли все налаштовано гармонійно, перша взаємодія — це креатив, друга — застосунок, третя — офер, четверта — цільові дії, які можуть дати гарні цифри. На кожному кроці варто відстежувати ці залежності та очікування людини, яка завантажує застосунок і доходить до кінцевої цілі: у користувача не має виникати розриву між першим і останнім “дотиками”.
Це вже питання серйозного підходу до запуску трафіку. Той, хто включено перевіряє застосунок, дизайн, Android-версію, дату виходу, оновлення, відгуки та рейтинг, зазвичай досягає своїх цілей.
Отже, іноді трафік зливається “в молоко”, якщо не простежити за певними критеріями й параметрами застосунків. На ринку спостерігаються масові бани застосунків. Із чим вони пов’язані?
Це постійна історія. Рідко буває, щоб застосунки не виносили в бан 2–3 місяці. Це звичайний “шторм” Google: він починає масово видаляти з Play Market застосунки з однаковими дизайнами та категоріями.
Зараз ми перевіряємо одну теорію щодо банів. Уявіть: чотири команди за короткий час випускають по 3–4 схожі застосунки. Одразу видаляють застосунки лише однієї з команд, через тиждень — іншої, ще через тиждень — третьої. Ми знаємо, що Google починає придивлятися до цих застосунків і бачить, що в перший день інсталів немає, а на третій їх уже по 5–6 тисяч, хоча реклами в них немає. Відбувається миттєвий буст інсталів. Розробники працюють швидше за Google: випускають застосунки раніше, ніж він встигає їх відстежити та одразу видалити за порушення. Але настає день, коли він вираховує всі застосунки команди й починає прибирати їх із Play Market. Втім, це поки що теорія, яку ми перевіряємо.
На ринку існують різні версії застосунків: був період, коли PWA швидко з’явилися й так само швидко зникли. А потім знову повернулися в моду. А ще — у чому різниця між PWA та WebView?
Загалом, із тим, як працюють PWA та WebView, можна познайомитися тут — детально порівняно їхні особливості, переваги, можливі обмеження.
PWA (progressive web app) працює так: створюється сайт — копія Play Market, ви робите прілу й загортаєте все так, що APK завантажується людині на телефон, вона відкриває цей APK — і вже відкривається WebView. PWA запускається на лінк, а звичайні WebView-застосунки запускаються як застосунки.
Важко сказати, що в PWA на ринку є якісь проблеми з конверсією чи чимось іншим. Є команди, які працюють лише з PWA, і в них усе чудово; є й такі, у кого з PWA не вийшло взагалі, і вони працюють тільки з прілами. До всього потрібен підхід. Багато хто думає, що достатньо поставити пряме посилання на ленд, із якого заливаєш, забуваючи про численні нюанси. До того ж, коли користувач бачить, що це несправжній застосунок і щось у ньому не працює, він може просто піти.
Сьогодні є конструктори PWA, у яких можна задати вагу застосунку — наприклад, 10, 20 чи 30 МБ, зробити оцінку й відгуки, переклад відгуків і самого застосунку, якщо заливаєте на мульти-гео. Тобто система створення PWA настільки продумана, що людина без технічних знань може за годину створити застосунок і запустити на нього рекламу. Лишається одне питання: чи вмієте ви працювати з PWA? Якщо ви завжди запускалися на лінк і різко переходите на PWA, там буде багато нюансів, з якими доведеться мати справу.
У чому різниця між Android- та iOS-застосунками? Наприклад, iOS-застосунків на ринку менше — у чому проблема?
Зробити iOS-застосунки нескладно: ви просто підбираєте мову програмування й робите звичайну заглушку, в яку загортається WebView.
Проблема — у тому, як із ними працювати далі. По-перше, це акаунт, який може до 30 днів висіти на фармі. По-друге, після фармінгу на акаунт треба залити білий застосунок, і звичайні “Хрестики-нулики” не проходять — це мають бути “Хрестики” з анімацією та бонусами. Це має бути гра, яка довго житиме на акаунті, а отже, й застосунок, на який запускається реклама, житиме довго.
По-третє, коли ви робите WebView-застосунок після модерації білого, його дизайн не має бути типу iGaming. Це мають бути дракончики, цукерки, пірати — тобто все без того, що може стати додатковим тригером для застосунку в App Store.
Чи правда, що розробка iOS дорожча?
Так, і це логічно. Дорожчими є і розробка, і акаунт, а якщо рахувати всі дрібні елементи — то навіть дизайн. Але врешті iOS на ринку мало тому, що немає розуміння, як із ним працювати, щоб він приносив задоволення. Втім, я знаю 3–4 команди, які працюють із застосунками iOS.
Головна проблема — коли ви хочете запустити рекламу у Facebook на застосунок iOS: на прошарку акаунтів є ліміт у 9 слотів на акаунт. Розширити його не можна — це 9 слотів на весь ринок на один застосунок. Ви можете пошарити один акаунт, бо решту 8 слотів розробники віддадуть іншим командам, які запускатимуть трафік. На Android, наприклад, у Facebook можна зробити необмежену кількість слотів. А для iOS потрібно знайти 9 топових команд, які за короткий час життя застосунку виб’ють із нього максимум. iOS — великий ринок: Україна, а також Європа. Є країни Tier-3, де ще переважає Android, і там iOS заливати не варто.
