Сьогодні потік даних не спиняється ні на секунду — це схоже на швидкісний потяг, що розганяється під 300 км/год: рішення ухвалюються миттєво, і саме від їхньої якості залежить майбутнє компанії.
Інструменти, контроль і роль команди
— Якими інструментами управління та контролю ти, як Team Lead Affiliate Manager, користуєшся?
— У партнерській мережі щодня накопичується величезний масив інформації, і працювати з ним доводиться в дуже високому темпі — знову ж таки, як на японському швидкісному потязі: помилка справді коштує дорого. Щоб аналіз був коректним, постійно тримаю в голові три питання: що вже зроблено, що відбувається зараз і які будуть мої наступні кроки. Власне, від цього залежить і інструментарій.
Для стратегічного планування та побудови процесів ми користуємося Power BI. Щоб розуміти минулі й поточні результати, застосовуємо інструменти наскрізної аналітики: вони дають змогу відстежувати роботу з вебмайстрами й рекламодавцями та робити висновки з дій, що вже сталися. Постановка задач тримається на українському продукті Worksection, який, до речі, непогано допомагає ще й у продажах. Окремо працюємо з Confluence від Atlassian — там формується щомісячна звітність відділів і база знань, яку ми плануємо доопрацювати, зробивши зручнішою для нових співробітників. Частину рутинних операцій виконують скрипти-роботи, що суттєво економить час команди — там, де процес повторюваний, руки людини просто не потрібні. І, звісно, класика — Google Таблиці: складно уявити людину, яка від них відмовиться, хіба що ту, яка сама винайшла аналог. Головне правило тут — не плодити документи безконтрольно: якщо створювати новий файл щодня, вони перетворюються на звалище, куди ніхто вже не заглядає, і користі від такого підходу мінімум. Звісно ж, активно імплементуємо в роботу ШІ та слідкуємо за розвитком ШІ-агентів, що можуть автоматизувати більшість рутинних процесів. Але поки вони мають високі безпекові ризики, тож моніторимо ринок і чекаємо нових розробок.
Коли команда вибудовує плани й рухається за Mind Map, часом стає очевидно, що спочатку ціль була визначена неправильно. У такому разі краще вчасно визнати помилку й перебудувати стратегію, ніж доводити справу до кінця заради самого факту завершення — усі ми знаємо, що марна праця результату не дає.
Якщо ці висновки не враховувати в подальшому плануванні, компанія почне втрачати гроші — тобто до вибору методів слід підходити раціонально, а не хапати “модний” тул із чергового форуму чи чату лише тому, що комусь він “зайшов”. Можна назбирати десятки таких порад із різних джерел, повірити, що їх застосування саме по собі дасть зростання, — але без привʼязки до реальної стратегії результат може бути не таким, як очікували.
— Як виглядала твоя робота на самому початку в компанії? Що змінилося відтоді, як розвивалась компанія?
— Розповім і про себе, і про компанію загалом. На старті будь-якого бізнесу невелика група людей часто закриває багато напрямів одночасно — ми теж через це проходили.
На цьому етапі важливо перевірити, чи взагалі має сенс твоя бізнес-модель на ринку, чи здатна вона конкурувати — і вже потім масштабуватися. З ростом компанії зʼявилися вузькі спеціалісти, які взяли на себе окремі задачі. Таким чином, якість виконання тасок відразу зросла, а разом з нею й результати. Змінювався і підхід до роботи з партнерами: спочатку метрики були одні, а з часом стало зрозуміло, що акцент потрібно змістити. Наприклад, самі лише кількісні показники не завжди приносять прибуток — важливіше дивитися на якість, і ми переорієнтувалися саме на неї, а вже потім комбінували обидва підходи. Це постійний процес: компанія розвивається лише тоді, коли готова змінюватися. Якщо триматися одного напряму без коригувань, рано чи пізно впираєшся в глухий кут замість точки прибутку.
— Чи одразу ти прийшов в арбітраж? Через які сфери довелося пройти до цієї ніші? Було щось дотичне до афілейт-маркетингу?
— Спочатку я збирався в будівельну галузь — хотів стати архітектором; мене вабила інженерія, розрахунки тощо. Але після вишу зрозумів, що набагато більше мене цікавить усе, повʼязане з компʼютерами: ще змалку я міг розібрати техніку та поставити будь-яке ПЗ. Тож пішов у диджитал — займався розробкою й просуванням сайтів у Google, Facebook тощо. Далі зʼявився SMM як окремий напрям, і я був серед перших, хто його розвивав і продавав як послугу клієнтам. На той момент доводилося пояснювати очевидні для нас речі: якщо в бізнесу немає сайту — вважай, бізнесу немає, і це розуміли далеко не всі. Так само важко люди сприймали ідею, що присутність у Facebook чи Instagram напряму впливає на продажі.
Із нішею арбітражу, а конкретно з товаркою, я познайомився приблизно у 2015 році — тобто в темі я вже років вісім, а серйозно займаюся останні 4–5 років. Отже, мій шлях стартував саме з диджиталу. Ця сфера захопила мене динамікою: щодня виникають нові задачі, і йдеться не про те, що ти щось не спланував, а про те, що ринок сам постійно змінює правила. І ставить перед тобою виклики, яких учора ще не було.
— У твоїй команді хто працює краще — хлопці чи дівчата? Є різниця?
— Не можу сказати, що хтось кращий чи гірший — у нас у команді всі профі, з іншими ми просто не працюємо. Але є нюанс: перед постановкою задачі важливо розуміти, скільки процесів людина здатна тримати в голові одночасно. Я помітив, що дівчатам це інколи вдається простіше, ніж хлопцям. Звісно ж, усі люди різні, і працюють теж по-різному. Хлопцям задачі краще виставляти з чіткими пріоритетами й послідовністю виконання. Для будь-кого в нашій професії важливий емоційний інтелект, а це залежить не від статі, а від життєвого досвіду. Тож не в статі справа, а в підході до організації роботи.
— Наскільки критична роль команди для існування успішної партнерки?
— Нещодавно почув думку від колеги, яка мені дуже відгукнулась.
Повністю з нею згоден. У команді One Partners і хлопці, і дівчата справді горять досягненням результату. Часом лунає “з якої години ви працюєте?” — формально відповідаю, що з 10:00 до 18:00. Але коли таке запитання задає досвідчений гравець ринку арбітражу, хочеться перепитати у відповідь: “а скільки, на твою думку, тут насправді потрібно працювати?” У нас у сфері немає нормованого графіка: доводиться постійно тримати фокус і вирішувати питання, бо це не верстат, який вимкнули о 18:00 — і всі пішли відпочивати. Процеси не зупиняються. Тому команда та її склад — один із ключових факторів розвитку бізнесу й продукту, і саме люди визначають, яким буде майбутнє компанії.
— Які поради щодо успішного проходження співбесіди в команду? На що ти звертаєш увагу при виборі кандидата?
Перш за все, важливо розуміти, які саме задачі компанія хоче закрити цією вакансією — часто вже наперед є чіткий портрет кандидата. Іноді розглядають навіть слабких джунів, які лише розуміють, що арбітраж існує, але мають сильну мотивацію. Були випадки, коли люди пропонували попрацювати безкоштовно, аби отримати досвід і знання, — компанія йшла назустріч, щоб, по-перше, перевірити щирість намірів, по-друге, побачити реальний результат. Якщо все складається, з такої людини виростає сильний спеціаліст із хорошою зарплатою й вагомою роллю в команді. Тобто все залежить від бажання самої людини. Але навіть якщо кандидат компанії не підходить — не варто йти в негатив: сфера арбітражу відносно вузька, тримається на репутації відомих людей ринку, і з тими самими людьми можна перетнутися ще не раз. Тому поводитися варто адекватно — потім цілком можуть запитати в інших, чи приходив такий-то на співбесіду і що він казав.
— Що саме враховується під час співбесіди?
Навіть сильний технічно спеціаліст може зіпсувати атмосферу в колективі — і це вже негативно позначиться на результатах команди. У такому разі розмова про його навички часто навіть не встигає початися.
Є й хард-скіли, яких бракує, — їх цілком можна дотягнути, головне — вивчити базу. Загалом важливо чітко розуміти, що саме потрібно для конкретної вакансії.
— Які відділи в тебе у підпорядкуванні, які задачі ти їм ставиш і як контролюєш виконання?
— У структурі є технічний відділ на чолі з лідом, відповідальний за стабільність передачі даних, афілейт-відділ, фінансовий відділ, відділ акаунтингу, PR-відділ, а також медіабаїнг, з яким ми тісно взаємодіємо. Взаємодія між відділами будується на спільному плануванні та чітких цілях для кожного напряму. Контроль ведеться через CRM-системи та постановку задач — наприклад, у вже згаданому Worksection, де видно готовність процесів і дедлайни. Частина процесів організована через Mind Map, частина — через Google Таблиці, причому в таблицях зазвичай залишаються саме тимчасові, тестові процеси: якщо процес стає постійним, ми переносимо його з таблиць в інше місце.
— Чи існує готовий шаблон CRM-таблиці саме під iGaming?
— Якось я задумався, чому в арбітражі досі немає своєї CRM. Почав шукати в мережі, переглянув кілька форумів — і виявилося, що готового рішення справді немає. Тоді виникло питання “чому”, і врешті я зрозумів: зараз доступно стільки продуктів, які можна адаптувати під власні потреби, що окрема CRM просто не з'явилася як категорія. Наприклад, наш Worksection ми використовуємо давно, а під продажі почали підлаштовувати лише нещодавно — раніше навіть не думали про таку можливість і працювали через незручні Google Таблиці. Проблема в тому, що коли задачі розкидані по різних інструментах, потім важко зібрати цілісну картину й виникає плутанина.
Ще один варіант — наскрізна аналітика по всіх заливах: вона показує на графіках, які бюджети витрачені, який профіт отримано й решту показників. Але для цього треба самому дисципліновано вести регулярну звітність — тоді інструмент реально порахує прибуток і проаналізує процеси. Коректне внесення даних — це і є основа розуміння, де ти зараз перебуваєш і чого очікувати далі.
Щодо єдиного шаблону таблиці — у кожного своя система, і просто передати готове рішення іншому не вийде. Частиною процесів ми взагалі не можемо ділитися, а частина попросту не підійде під чужу специфіку.
— Де можна вивчити базу без “води”?
— Спочатку варто визначитися, про яку саме базу йдеться. Загальні знання можна знайти у відкритому доступі в інтернеті, а от практику найкраще здобувати в Arbitrage Up — там курси з коучем дозволяють пройти шлях “від А до Я”, подивитися, як працюють баєри, потестити й зробити креативи самостійно. Інформації в мережі загалом дуже багато, ми теж про це писали, але без системного підходу результату не буде. Тому перед навчанням варто вибудувати структуру й послідовність — наприклад, спершу технічна частина, потім креативи, потім запуск кампаній. Якщо ж людині бракує самоорганізації або базового розуміння сфери — краще одразу звернутися до наставника чи школи. І варто памʼятати: люди рідко діляться інформацією безкоштовно, якщо ви їм не близький друг чи родич.
— Які головні поради ти, як Team Lead із досвідом, можеш дати баєру-початківцю?
— Лий з One Partners. А в цілому детальнішу відповідь на це питання краще дасть саме баєр.
— Куди краще лити на iGaming — у Facebook чи Google?
— Питання, по суті, риторичне. Джерело трафіку обирай те, з яким уже вмієш працювати.
